Замок Любарта – унікальний історико-архітектурний пам'ятник кінця XIII – XIV століття/

Луцький замок або замок Любарта — верхній замок Луцька, один із двох (частково) замків, що збереглися, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один із найбільших, найстаріших і найбільш добре збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний центр та найстаріша споруда  Луцька.

На місці замку Любарта починаючи з XI століття існував давньоруський Луцький дитинець. Він уперше згадується в літописі під 1085 р., коли Луцьк був уже укріпленим пунктом, який раніше витримав 6-місячну облогу Болеслава Сміливого. Дерев'яний дитинець мав кілька веж: Виїзна, Стирова (над річкою Стир), Владича. Дитинець витримав кілька облог, але в 1261 був зруйнований на вимогу монгольського воєначальника Бурундая.

XIV століття 

Після того, як Волинь захопило Велике князівство Литовське, у 1340/50-і роках  почалося будівництво замку Любарта  (Любарт--  останній князь Галицько-волинського князівства  який володів ним до до 1380 року ),   ( тобто  будівництво Верхнього замку), яке в основному було завершено у 1430-х, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть.

Сам замок , як фортифікаційна споруда  налічував   три вежі: В'їзна, або Вежа Любарта, що володів Луцьком (1340-80), Стирова, або Вежа Свидригайла та Владича. Будівництво замку   розпочато при Любарті, а завершено за Свидригайла (1430-52).

Замок навколо почали реконструювати в цеглині ​​з 1502 року. З часу побудови замок був резиденцією Великого князя, а після утворення Королівства — резиденцією королівської влади, де зосереджувалися політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні функції центру волинського воєводства.

XV століття

 

а)

ЗЇЗД КОРОЛІВ 

6 січня 1429 року розпочався 13-тижневий з'їзд європейських монархів , який проходив у княжому палаці, що знаходився у Верхньому замку Луцької фортеці , який мав на меті вирішити  гострі  політичні та економічні питання центрально-східної Європи та вирішити питання про коронацію Вітовта ( великий князь литовський (1392—1430) , князь городенський (1370—1382, 1383—1430); князь луцький (1387—1430), титулярний король гуситів у 1422—1427 (обраний на Чаславському сеймі 1422 року) , представник литовської династії Гедиміновичів та син великого Литовського князя і троцького володаря Кейстута, онук Гедиміна ( великого князя литовського 1316—1341, який є родоначальник династії Гедиміновичів , який правив  Литовським  князівством  після  Юрія-Болеслава Тройденовича  або Юрія ІІ  , чий родовід ведеться від   Юрія I   , того самого  Юрія I  ,який є старшим сином  короля Русі,  тобто  галицько-волинського князя Лева I  отже є  онуком руського короля Данила Галицького  ).

На той час це був найбільший та найтриваліший   в Європі  з'їзд європейських монархів і вирішено його було провести у м.Луцьк за ініціативою великого князя литовського  Вітовта. Скликаний з відома та згоди короля угорського, німецького та чеського, імператора Священної Римської імперії Сигізмунда.

ПИТАННЯ ЗЇЗДУ ТА ПРИСУТНІ КОРОЛІ

Головними питаннями того часу були ---  загроза від  османської  імперії  , гуситська проблема, також Вітовт   принагідно  планував  провести  питання власної коронації в статусі короля Литви, про що вів дипломатичне листування із Сигізмундом Люксембурзьким ще від 1428 року , але і це питання не було вирішене  , хоча все ж таки  у 1430 році імператор Священної Римської імперії Сигізмунд Люксембург  проголосив  Вітовта  королем «Литовського королівства» і на  29 вересня 1430 року було призначено церемонію коронації Вітовта, запрошено чимало гостей , але освячену корону, надіслану Сигизмундом до Вітовта  перехопила польська шляхта, яка була проти ( тобто король Польщі- Владисла́в II Яга́йло,   який був двоюрідним братом  князя Вітовта був проти  хоча й помер   у 1434 році  , але це не спасло Вітовта , бо він  помер раніше  - 27 жовтня 1430 року, так і не будучі  коронованим як король , але при цьому прожив 80 років  , що для тогочасної Європи  було досить великою рідкістю.

 Господарями  зїзду  були :   князь Вітовт з литовськими і руськими князівськими родами: Олельковичів, Гольшанських, Сангушків, Четвертинських, Чорторийських, Острозьких, Друцьких, Курцевичів, бояр Кердеїв, також луцькі католицькі, православні, вірменські єпископи, єврейське духовенство.

До Луцька прибули представники таких держав:

Королівство Польське. Король Владислав II Ягайло ( двоюрідний брат Вітовта ) , краківський єпископ Збігнєв Олесницький, краківський архієпископ Ян Тарнавський, воєвода краківський, сенатор Войцех Ястшембець, представники родин Михаловських, Остророгів, Самотульских, князі Ліґницькі, князі Брест-Куявські, Поморські.

Священна Римська імперія, Угорщина. Майбутній імператор король римський, чеський, угорський Сигізмунд I Люксембург з дружиною Барбарою, німецькі аристократи, чеські роди, угорські роди, хорватські роди, австрійські герцоги, дворяни Європи, прислуга, збройна сторожа.

Данське королівство. Король данський і шведський Ерік VII.

Лівонський орден. Магістр ордену Ціссе фон дем Рутенберг зі своїми лицарями.

Тевтонський Орден. Командор Гердхард фон Балґі.

Папа Римський Мартин V прислав посланця, легата Андрія Домінікана.

Візантійська імперія. Представники імператора Іоана VIII Лев Кантакузін та священики.

Московське князівство. Великий князь Василь II Темний, митрополит Фотій.

Північно-Східні руські князівства. Великий князь рязанський Іван Федорович, великий князь тверський Борис Олександрович.

Татарські хани Перекопської, Донської, Волзької орд.

З'їзд європейських монархів був значною подією в історії середньовічного Луцька, хоча й через суперечки між головними його учасниками не мав суттєвого впливу на подальше  політичне життя тогочасної Європи. 

 б)

У  1431 року під час «Луцької війни» замок витримав облогу військ політичних супротивників великого литовського князя Свидригайла.

У 1595 році  замок було взято військовими загонами Северина Наливайка.

На території замків були дві кафедри — латинська Святої Трійці та православна Іоанна Богослова. У них проходили, крім того, збори та сеймики волинської шляхти обох віросповідань. У замку діяли різноманітні суди, які займалися питаннями міського та воєводського масштабу. В окремий період у замку діяв особливий суд – Луцький Трибунал, якому підпорядковувалися кілька воєводств.

 

 XVIII століття 

У XVIII столітті замок почав втрачати свої функції, що було пов'язано із суспільними трансформаціями суспільства Речі Посполитої. Замок навколо припинив своє існування. 1795 року в результаті третього поділу Речі Посполитої волинські землі разом із Луцьком увійшли до складу Російської імперії.

До наших днів не зберігся княжий будинок, що колись примикав до південної ділянки стін. На його місці в 1789 році, коли замок під час поділів Польщі (1772, 1793, 1795) втратив своє оборонне значення, було збудовано будівлю так званого «шляхетського (дворянського) будинку». Це була одноповерхова будівля, перекрита похилим дахом із заломами. Також було зруйновано собор св. Іоанна.

XIХ століття

На початку XIX століття у північній частині замку було збудовано єпископський палац у стилі класицизму.

 XХ століття

На початку XIX століття у північній частині замку було збудовано єпископський палац у стилі класицизму.

У ході громадянської війни (з 1917 по 1920) Луцьк неодноразово переходив із рук до рук.

З 1921 по 1939 роки місто перебувало у складі Польщі. Верхній замок припинив своє існування. Залишилися руїни, які почали охоронятися законом лише на рубежі ХІХ-ХХ століть. У березні 1921 р. Луцьк стає столицею нового Волинського воєводства. Після утворення воєводства місто одразу відбудовується після серйозних військових руйнувань.

У замку  було завершено реставрацію в 1977 році . У Владичій вежі в 1987 відкрито музей дзвонів.

Протягом XX століття Верхній замок та залишки Окільника були реставровані та відкриті для відвідування. 

З 1985 року комплекс історичних архітектурних споруд Старого Луцька оголошено Державним історико-культурним заповідником.

 

Цікаві факти про Луцький замок

Річ в тім, що В'їзна вежа зображена на звороті банкноти номіналом в 200 гривень.

Луцький замок є одним з найдавніших замків України, який добре зберігся.

Довжина мурованих стін замку Любарта, що збудований у формі своєрідного трикутника з трьома баштами, сягає 300 метрів. На жаль, стародавні Червоний палац та церква Івана Богослова, що стояли всередині замку, не збереглися. 

У 2011 році за підсумками голосуванням «Сім чудес України» Верхній замок посів перше місце.

Унікальний дзвін 1647 року, який розташовується у замку. Він зумів оминути гірку долю своїх побратимів, оскільки дзвони у період Національно-визвольної війни були переплавлені у гармати. Тому він – сучасник самого Богдана Хмельницького.

Також це єдиний дзвін, що був вилитий власноручно майстром за унікальною та неповторною технологією.

Знаменита замкова канцелярія створила і зберегла для України понад мільйон документів з її історії. Свого часу в ній працював і майбутній гетьман України Іван Виговський.

Замок Любарта – це також місце цікавого автографу. На одній із цеглин його мурів можна побачити підпис сестри Лесі Українки, Ольги Косач.

У Замку Любарта розміщувався кафедральний собор Іоанна Богослова, що мав велике релігійне значення — церква стала усипальницею князя Любарта та інших  Волинських князів , але подих часу залишив нам лише підземну частину церкви.

 

Знаменні події, пов'язані із замком Любарта:

1349 - польський король Казимир III безуспішно тримає в облозі Луцьк
1429 - протягом  13 тижнів у замку відбувся з'їзд європейських монархів (імператор Священної Римської імперії Сигізмунд, польський король Ягайло, датський король Ерік, великий князь литовський Вітовт, великий князь московський Василь II, гросмейстер прусський, паський папський лег , кримський хан та волоський воєвода)
1431 - невдала облога польською армією на чолі з Ягайлом, 26 серпня підписано мир між Польщею та ВКЛ.
1432 - Ягайло, король польський, дарував Луцьку магдебурзьке право.
1436 - Луцьк витримує облогу литовських військ великого князя Сигізмунда.
2011 року за результатами акції «Сім чудес України» Верхній замок посів перше місце

 

 Доба незалежної   України 

 На початку XXI століття було відновлено і невеликий шматочок Окольного замку.

 На території Луцького замку відкрито кілька музеїв: живопису, дзвонів, будівельної кераміки, друкарства, зброї. Замок постійно реставрується, на території проводяться археологічні дослідження. Замок відкрито для  відвідувачів 

 

 

Джерело: nauua.org